Як вже неодноразово писали регіональні ЗМІ, підтримка мешканцями регіону партії угорців України «КМКС» тримається лише на коштах, які виділяє Уряд Угорщини для просування власних політичних інтересів в Україні. Не для кого вже не секрет, що значна частина такої допомоги була привласнена лідерами проугорської політичної сили, що викликає обурення в рядах рядових членів партії та представників угорської нацменшини в регіоні.
Особливо це стало помітно, коли частина закарпатських угорців, які користуються авторитетом серед земляків, небажаючи гопцювати під бубни Брензовича-Орос, вирішили взяти участь у виборах до місцевих рад від інших партій.
Реакція намісників Будапешту в Закарпатті була миттєва та жорстка. Незважаючи на те, що Угорщина продовжила фінансово підтримувати угорців Закарпаття, цього року вказану допомогу не отримали сотні представників нацменшини. Фонд та його керівництво, в обличчі Василя Брензовича, на власний розсуд поділили угорців на «своїх» та «чужих» залежно від їх політичних переконань. До «чужих» потрапили ті, хто балотувався до органів місцевого самоврядування від інших партій, виступали їх членами комісій, або ж просто не підтримували політику КМКС.
Небажаючи терпіти приниження від зарвавшихся політиків, окремі представники етнічних угорців вирішили боротися за свої права в публічній площині. Депутат Тячівської об’єднаної міської територіальної громади 8 скликання від політичної партії «За майбутнє», член громадської організації «Закарпатське угорське товариство працівників охорони здоров’я» Ігор Тиводар звернувся до Закарпатської обласної ради:
Прошу втрутитися у ситуацію, що склалася на території Закарпаття у зв’язку дискримінаційними утисками з боку керівництва Тячівського регіонального відділення благодійного фонду «КМКС», Нас, громадян Тячівської ОТГ угорської національності, позбавлено фінансової допомоги, виплата якої здійснюється завдячуючи соціальній програмі благодійного фонду Габора Бетлена.
Підставою відмови в отриманні вищеназваної допомоги стала наша участь у виборах до місцевих рад за партійними списками інших політичних cuл.
Займаючи активну громадську позицію ми очікували адекватних дій з боку партії угорців України «КМКС», яка б відповідально підійшла до формування списків кандидатів в депутати рад, але підготовка списків відбулася кулуарно, ніяких зборів або обговорень кандидатур не проходило.
Відповідно, мені та іншим закарпатським угорцям були запропоновані місця у стисках інших політичних партій, на що ми і дали згоду. Але, як згодом стало відомо, нас позбавили щорічної фінансової благодійної допомоги. В складній економічній ситуації, спричиненій COVID-19, не отримали соціальної допомоги активні члени громадського суспільства: лікарі, педагоги та інші представники інтелігенції, на яких покладено завдання якісного розвитку інфраструктур компактного проживання угорців.
Напевно кошти, забрані фондом від працівників соціальної сфери, використовуються для підтримки біглого Брензовича, який навіть переховуючись від українських правоохоронців продовжує жити «на широку ногу», розважаючись на будапештських пагорбах.
Також постає логічне запитання, чи не можна вважати угорську благодійну допомогу «підкупом виборців», адже в майбутньому всі етнічні угорці Закарпаття, побоюючись потрапити в когорту «чужих», будуть змушені знов ставати на коліна перед токсичними лідерами КМКС.
