Міф 1. РРО – це надто складно і обтяжливо для малого бізнесу, особливо – для фізичних осіб-підприємців (ФОП) на спрощеній системі оподаткування. Наявність РРО потребує найму бухгалтера.
На сьогодні РРО використовують 82 тисячі ФОПів, з них 28 тисяч перебувають на спрощеній системі оподаткування. В тому числі 10 тисяч – на ІІ-й групі єдиного податку.
Щонайменше 5 тисяч ФОПів-“єдинників” з числа тих, хто використовує РРО, не мають найманих працівників.
При цьому саме cеред тих ФОПів, що використовують РРО найменший відсоток тих, хто припинив свою діяльність (не більше 3,5%).
РРО не створює жодних проблем для реального ФОПа, що працює у легальному полі. Оскільки такий ФОП все одно веде облік своїх продажів для власних потреб. РРО дозволяє робити це навіть простіше.
Небезпеку РРО створює лише для тих ФОПів, що ведуть свою діяльність у “тіні”, або взагалі виступають прикриттям для великого бізнесу, оскільки радикально підвищує для них ризики продажу товарів без декларування реального доходу.
Однак у порівнянні з “залізним” РРО, програмне РРО є ще простішим в роботі.
Відеоурок щодо реєстрації програмного РРО.
Міф 2. РРО повинні застосувати платники єдиного податку I групи.
РРО не буде застосовуватися платниками єдиного податку I групи. Перша група – це роздрібний продаж на ринках або діяльність з надання побутових послуг населенню (послуги ремонту або послуг перукарень, продаж текстильних виробів і т. д.).
Ліміт для платників єдиного податку I групи – 1 млн грн – ст. 296.10 Податкового Кодексу України (ПКУ).
Міф 3. Платник єдиного податку повинен вести первинну документацію обліку товарів – п. 11, 12 статті 3 закону Про РРО.
Не потрібно вести первинну документацію платникам єдиного податку, крім тих, хто здійснює продаж складної побутової техніки, лікарських засобів і ювелірних виробів – абзац 3 пункт 12 статті закону “Про РРО”.
П. 11 ст. 3 – для виконання вимог достатньо лише при продажу товару вказати ціну та кількість без необхідності програмувати або іншим спосіб вводити первинну документацію обліку товару.
Міф 4. Скасування книги обліку доходів означає право податкової здійснювати перевірку первинної документації.
Скасування обов’язкового застосування книги обліку доходу не означає обов’язок платника єдиного податку вести первинну документацію.
Платник веде облік доходів і витрат у вільній і зручній для нього формі, електронному або паперовому вигляді, що і буде достатньою інформацією для податкового органу – ст. 296.1 ПКУ (вступить в силу з 1 січня 2021 року).
Державні органи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України). Якщо такого повноваження немає, то скасування будь-чого не означає нічого.
Міф 5. Для підприємця введення в РРО великої кількості схожих по родовим ознакам товарів є обтяжливим та потребує значних зусиль.
Державна податкова служба (ДПС) забезпечить можливість введення товарів до РРО за родовими ознаками (групами товарів) для полегшення процесу введення даних до РРО, наприклад, при продажу будівельних матеріалів, сувенірів, біжутерії і так далі.
Міф 6. Кожен підприємець повинен мати принтер. Це є значним матеріальним обтяженням для підприємця.
У підприємця немає обов’язку придбавати принтер при застосуванні програмного РРО – пункт 2 статті 3 закону Про РРО. Рішення про те, в якій формі (електронній чи паперовій) видавати чек, приймає продавець.
Міф 7. Кожен підприємець повинен купити “залізне” РРО.
Для виконання вимог Закону немає необхідності ставити “залізне” РРО та платити за його обслуговування або наймати додаткового працівника.
У Законі прямо передбачено – програмне РРО надається податковою службою всім платникам БЕЗКОШТОВНО.
Необхідно завантажити програму на свій смартфон – абзац 35 ст. 2 закону Про РРО.
Міф 8. Великий об’єм даних (чеків) від програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) сервер контролюючого органу не витримає.
З моменту запровадження ПРРО (1 серпня 2020 року) зареєстровано 49,9 тисяч ПРРО та 51 млн створених ними фіскальних чеків (близько 15 млн чеків щомісяця).
Жодних технічних проблем, пов’язаних із обсягами трафіку та зберігання інформації не відбувалося.
На сьогодні ДПС має достатній досвід створення та адміністрування великих баз даних загальнонаціонального масштабу і впевнено впорається з адмініструванням ПРРО.
Міф 9. Якщо підприємець знаходиться не за місцем здійснення діяльності (відпустка), він не зможе закрити касу (денний звіт).
Програмний РРО працює в режимі онлайн. Це означає, що підприємець може закрити касу (подати денний звіт) незалежно від місця знаходження.
Міф 10. Торгівля на ринку підлягає застосуванню РРО з огляду на невизначений статус ринку і об’єктів на ринку.
Здійснення торгівлі на ринку підприємцем першої групи не підлягає застосуванню РРО.
Правила торгівлі на ринках затверджено Наказом Міністерства економіки №57-188-84-105 та є визначеними.
Статус ринку надається за рішенням органу місцевого самоврядування. Таким чином, питання про статус може вирішити орган місцевого самоврядування.
Здійснювати продаж продукції на ринку підприємець може з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків, у контейнерах, кіосках, палатках тощо.
Міф 11. Обов’язкове застосування для складної побутової техніки не призвело до позитивних результатів.
За інформацією від ДПС, збільшення надходжень від податку на додану вартість (ПДВ) за період 2017-2019 років (з моменту введення РРО для техніки) становить 297%.
Вивести галузь з тіні повністю не вдалось, але є потенціал, через штраф в 1 гривню, який діяв до 1 серпня.
Міф 12. Обов’язкове застосування РРО при продажу лікарських/медичних засобів призвело до закриття аптек.
Інформація щодо закриття аптек, внаслідок прийняття правил РРО при продажу лікарських/медичних засобів, не відповідає дійсності. Кількість відкритих/закритих аптек знаходиться на одному рівні до моменту і після введення РРО.
Саном на 1 вересня 2020 року різниця між кількістю аптек до введення РРО (з 2018 року) та після зменшилась на 495 аптек. Зменшення викликане виключно ситуацією на ринку. Наявності попиту та пропозиції.
Для прикладу, в порівнянні з іншими європейськими країнами та найближчими сусідами навантаження на одну аптеку є одним з найнижчих та становить до 2000 осіб. Зокрема, в Польщі – 2800, в Угорщині – 4300, в Словаччині – 2700.
Міф 13. При проведенні програмування РРО обов’язкового необхідно вносити Український код товару зовнішньо-економічної діяльності (УКТ ЗЕД) для всіх товарів.
Пункт 11 статті 3 закону Про РРО передбачає, що обов’язковість внесення УКТ ЗЕД передбачена лише для підакцизної групи товарів.
Міф 14. Ризикові види діяльність не обґрунтовані.
Вони обґрунтовані високою прибутковістю предметів торгівлі (побутова техніка), їх небезпекою при неконтрольованому обігу (ліки) та масовістю (вироби з текстилю).
При цьому тіньовий обіг таких товарів створює нечесну конкуренцію для легального бізнесу, який створює робочі місця та сплачує податки.
Фактично сьогодні мова йде не про захист бізнесу від контролюючих органів, а про захист легального бізнесу від нечесної конкуренції з боку “тіньовіків”.
Для зазначених ризикових видів діяльності обов’язок застосування РРО з 1 січня 2021 року визначено з огляду на те, що вони перебувають повністю в “тіні”. За наявності пропозицій, перелік ризикових видів діяльності може бути розширено.
