Відразу після викриття злочинної діяльності лідера Товариства угорської культури Закарпаття Василя Брензовича, яке супроводжувалось проведенням обшуків у його будинку, а також в установах тісно пов’язаних з його надприбутковою активністю – БФ «Центр економічного розвитку Егана Еде» та Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ, Василь Іванович поспішно покинув Україну, на наступний день виїхавши до хлібосольної Угорщини.
Очікуваний та зрозумілий вчинок, адже переховуватися від органів досудового розслідування за кордоном, тим паче в країні, інтереси керівництва якої так активно просував в Україні, набагато простіше та комфортніше, зважаючи на такий собі бонус, у вигляді матеріальних благ, напрацьований в кропіткій роботі з захисту «знедолених та обділених».
Одразу після виїзду до Угорщини, усвідомивши втрату доступу до Будапештської «годівнички» та уваги лицемірних партійних посіпак, питання захисту угорської національної меншини відійшло у Василя Брензовича на другий план, поступившись місцем його давньому захопленню – нездоровій тязі до алкоголю.
Від осіб з близького оточення керівництва «КМКС», редакція дізналася, що «головний захисник» угорців Закарпаття від нещадної політики української влади, давно «не в формі» та потребує допомоги спеціаліста, адже потерпає від депресії, яку намагається загасити алкоголем, через що майже постійно перебуває у нетверезому стані та навіть під час офіційних заходів дозволяє собі бути «під мухою», що дуже не подобається його угорським кураторам та колегам по партії.
Василь Брензович, для угорських кураторів – як стара валіза без ручки, годувати далі беззмістовно, а вигнати шкода та й поганий приклад для його наступників. При цьому, громадянин Брензович давно втратив свої позиції лідера та підірвав власний авторитет в очах угорської громади, через що більшість представників «КМКС» його зовсім не сприймає. Однопартійці алкополітика, незважаючи на можливість поза чергами на кордоні та абсолютно «нашару» відвідати угорську столицю, принципово відмовились їхати на організоване ним виїзне засідання членів правління Товариства в Угорщину, висловлюючи сподівання, що найближчим часом офіційний Будапешт нарешті відкриє очі та дозволить обрати нового, достойного представника Закарпатських угорців.
Питання зміщення пана Брензовича з займаної посади, обговорюється всередині правління партії вже не перший тиждень, більшість втомилося від неорганізованого, алкозалежного керівника, який після своєї втечі, буквально «забив» на все та переймається виключно власним благополуччям. Угорці Закарпаття не приховують щирого бажання призначення на місце корисливого баламута того, хто міг би дипломатично розібратися з всіма болючими для етнічних угорців питаннями.
Очевидно, що зовсім скоро угорську громаду, чекають безповоротні зміни, що нарешті приберуть смуту та принесуть мир і полегшення, а для Василя Брензовича, стануть фінальним етюдом у його такій посередній, але дуже дохідній політичній кар’єрі.
