Колись давно, хлопець із Ужгородщини Янош Буйдошов і не думав, що буде сидіти у великих кабінетах біля угорського прем’єра, але випадок і впливова кума–депутатка зробили свій життєвий внесок.
Рішуча позиція України щодо недопустимості втручання у внутрішні справи нашої держави з боку Угорщини, яка, серед іншого, знайшла свій вираз у забороні в’їзду угорським високопосадовцям Грежі та Яношу Потапі, дещо знизила активність угорських емісарів у Закарпатті. Та, судячи з усього, ще не спромоглась в повній мірі заспокоїти режим Орбана в його бажанні істотно впливати на ситуацію в регіоні.
Зокрема, свідченням цього є своєрідна “заміна гравця” з боку угорської сторони замість Потапі, якому в Україну “зась”, на його прямого підлеглого Яноша Буйдошов — начальника т.зв. “закарпатського” відділу держсекретаріату з національної політики уряду Угорщини. Візити пана Буйдошов до України помітно почастішали після того, як його шефу до нас дорогу закрили.
То ж доцільно більш уважно розглянути цей персонаж. Він того вартий, бо можна виявити надзвичайно цікаві речі.
Виявляється, очільник “закарпатського” підрозділу угорського відомства, що займається закордонними угорцями родом … із Закарпаття. Якщо бути точнішим — з Ужгородського району. Закінчив тут у нас два виші — берегівський угорськомовний інститут імені Ілдіко Орос Ференца Ракоці та Ужгородський національний універститет. В останньому здобув ступінь магістра як англійський філолог. І одразу після отримання повноцінної української вищої освіти чітко взяв курс на Угорщину, ні миті не задумуючись (не він один) про втілення в життя славнозвісного лозунгу ЗУІ, який так полюбляє повторювати ректор інситуту Орос, про “підготовку кадрів для закарпатської угорської меншини”. Отже, наш “герой” спокійнісінько продовжив своє навчання у престижному дебреценському університеті. І з часом для Йончія все почалось складатись якнайкраще.
Звісно на початках цьому неабияк посприяло, що мама його була знаною в районі активісткою КМКС, близькою соратницею і вірним “бійцем” ужгородського районного очільника КМКС Лівії Балог, яка відома тим, що вміє рішати питання для “своїх”. Ну, а коли Янош став кумом самої Андреі Бочкор, депутатки від Фідес та КМКС у Європарламенті, кар’єра простого хлопака з маленького села Ботфалва стрімко пішла угору.
Отож у 2016 році Янош Буйдошов вже співробітник того самого держсекретаріату з національної політики і опікується самем своїми земляками, а у 2018 році — вже на посаді начальника головного відділу по Закарпаттю у відомстві, що його очолює Потапі.
От така неймовірно стрімка кар’єра юного історика та філолога з Ужгородського району, який тільки у 2014 році закінчив аспірантуру у Дебрецені. Як кажуть у нас – “ з Івана пана”. А тут таке собі – “Яноша до вароша”.
Однак вражаючим в цій історії є навіть не карколомна швидкість службового росту. І мова навіть не про тісний зв’язок пана Яноша з КМКС. Кожен закарпатський угорець знає, що без впливових “кінців” у спілці Брензовича закарпатцю в Угорщині “світить” влаштуватись на роботу якнайбільше робітником на виробництві, але аж ніяк не на престижну державну службу. Звісно, ти вже точно “свій”, якщо кум євродепутатки від провладної партії.
Найбільш цікавим є те, що Янош Буйдошов донині є … громадянином України! Щоб читач чітко усвідомив, викладається ще раз — начальник головного відділу державного секретаріату національної політики прем’єр-міністра Угорщини є громадянином України. Справді вражає, чи не так?
Виникає логічне запитання — яким чином Янош Буйдошов пройшов спецперевірки угорських спеціальних служб, які безперечно необхідно пройти для отримання такої відповідальної посади в апараті самого Орбана? Напрошується тільки два пояснення цьому дивовижному факту. Отож, або угорські спецслужби такі недолугі, або ж все справді так погано в “датському угорському королівстві”, як то вважають ліберальні єврочиновники з Брюсселю і кумівство в Будапешті сильніше за контррозвідку.
Як би там не було, в цій історії залишається тільки одна інтригуюча таємниця: чий він буде, цей Йончі, який так наполегливо і стрімко піднімається по щаблях угорської урядової ієрархії? “Успіхи” нашого “героя” наштовхують на думку, що хтось цілеспрямовано направляє хлопця тим шляхом, який його патрону потрібен. Можливо, він “засланий козачок” від клану Балог? Віктор Іванович відомий практикою розставляти свої перспективні фігури по чужих таборах на всяк випадок (правда, не завжди вдало). Враховуючи давню і плідну дружбу Василя Брензовича і Віктора Балоги, а також те, що у 2012 році Буйдошов був членом команди кандидата в депутати ВРУ Смоланки — цілком ймовірно.
Але значно більше б тішило, якби за справді вражаючими кар’єрними досягненнями цього персонажу стояла блискуча спецоперація українських спецслужб по проникненню до закордонного антиукраїнського центру, яку їх угорські колеги просто прогавили.
Бо якщо це не так, то громадянин України Янош Буйдошов — банальний зрадник, який безумовно заслужив бути внесеним до відповідних списків сайту “Миротворець”.
Павло Білий