«ТАНЦІ НА КІСТКАХ». Останні передвиборчі конвульсії «ОПЗЖ»

Як відомо, на виборах усі засоби хороші. Особливо це справедливо для партії «Опозиційна платформа – За Життя!», яка намагається втримати свої кволі рейтинги в Закарпатті. Як бачимо, їх практично видавлюють за межі прохідного бар’єру партії «Слуга Народу» , «Рідне Закарпаття» та  ВО «Батьківщина». Спробуємо розібрати нехитрі технології, які проросійська політична сила застосовує у Закарпатській обалсті.

Про мерця або добре, або нічного

Як відомо, 8-го жовтня помер кандидат у депутати до Вишківської ОТГ від «ОПЗЖ» Павло Седляр. За результатами розтину тіла, проведеного наступного ж дня судово-медичним експертом Хустської районної лікарні, встановлена причина смерті – гострий коронарний синдром внаслідок інфаркту міокарда. Для оточення Седляра це не стало несподіванкою, оскільки він систематично зловживав спиртним.

Слід нагадати події попередніх вихідних: у неділю 4 жовтня, Павло Седляр, розпиваючи чергову пляшку, посперечався і побився з друзями по чарці. Вже в понеділок обласний осередок «ОПЗЖ» заявив у масмедіа, що Седляр був жорстоко побитий за свої політичні переконання. Поліція була змушена порушити кримінальне провадження, однак версію про політичні мотиви нападу слідство навіть не розглядало. Як повідомив слідчий Хуського відділку поліції, на цьому наполягав сам Седляр, оскільки усвідомлював, що це була звичайна п’яна бійка.

А вже 8 жовтня серце Седляра не витримало чергового алкогольного удару й зупинилося.

Ватажок обласного осередку «ОПЗЖ» Іван Чубирко використав смерть однопартійця, щоб пропіаритися та роздути тему «політичного переслідування». Тіло Седляра ще не охололо, а Чубирко вже заявляв медведчуківським телеканалам, що смерть – наслідок його побиття за політичні погляди. Слід відмітити, що «ОПЗЖ» вдалося досягти інформаційного резонансу, оскільки повідомлення про смерть Седляра продубльоване всеукраїнськими агенціями новин, серед яких «Уніан», «Суспільне», «Strana.ua», «ZIK» та інші. Отже, Чубирко уміло станцював на могилі Петра Седляра: у прямих ефірах лив крокодилові сльози над «важкою втратою для партії», а сам навіть не спромігся прийти на поховання чи допомогти сім’ї небіжчика.

Другий спосіб привернути увагу електорату – псевдонапади на псевдоактивістів

Ні для кого не секрет, що Іван Чубирко виріс в мукачівських підворіттях став на ноги у бандитських колах на початку двохтисячних, за розгулу в Закарпатті тодішньої партії В.Медведчука «СДПУ(о)» та його ставленика Івана Різака. Нагадаємо: Іван Чубірко змінив прізвище на Чубирко, щоб приховати свою участь у десятках злочинів під час скандально відомих місцевих виборів у Мукачеві 2004 року, коли був заступником І.Різака й координував дії кримінальних угрупувань, які зі зброєю в руках намагалися змінити хід виборів.

Свої бандитські методи Чубирко вирішив застосувати й зараз. Розклавши по містам свої агітаційні намети, обласний ватажок ОПЗЖ одразу ж зрозумів, що вони неефективні. Єдиний спосіб привернути увагу – імітувати напад «фашистів» на партійних агітаторів. 8 жовтня Чубирко відправив до Ужгорода групу провокаторів, які імітували напад на намет «ОПЗЖ» на вулиці Минайській.  Оскільки подія не призвела до інформаційного резонансу, наступного разу агітаційний намет поставили на території Хресто-Воздвиженського собору на площі Кирила і Мефодія. В інформаційному полі напад на цей намет мав асоціюватися з вторгненням до храму. Ось тільки тут медведчуківці трошки прорахувалися. Представники місцевих національно-патріотичних сил, обурені використанням церкви для реклами путінської політсили, викликали поліцію. Незважаючи на заяви про черговий «напад», все транслювалося в прямому ефірі й відбувалося на очах патрульних. Єдине питання, яке залишилося розкрити поліції – правомірність використання партією «ОПЗЖ» церкви для політичної агітації.

Як наслідок, сукупність всіх «псевдо нападів» дозволила Чубирку звернутися до Генпрокурора, Міністра МВС та Голови СБУ про «політичні утиски».

І нарешті, імітація громадської активності

Оскільки рейтинги пропутінської партії в Закарпатті чи не найнижчі в порівняні з іншими регіонами, обласний осередок знайшов групу електорату, яка ще може змінити свої політичні вподобання на користь «ОПЗЖ».

Це найбільш постраждала в 2020 році категорія – дрібні підприємці. Використовуючи підконтрольний громадський рух «Збережи ФОП», «ОПЗЖ» підбурює підприємців і базарних торговців збиратися і критикувати владу за непродуману фіскальну політику. У вересні-жовтні такі зборища проведені в Ужгороді, Мукачеві, Тячеві, Хусті, Виноградові й Берегові.

Крім цього, волонтери «ОПЗЖ» ходять по магазинам і збирають підписи підприємців під петицією руху «Збережи ФОП», однак за два тижні спромоглися зібрати лише півтори сотні підписів. Як зазначають самі волонтери, підприємці не проти підтримати свої права, але помітивши символіку «ОПЗЖ», лише плюються в їхній бік.

Усвідомлюючи неефективність своєї громадської діяльності, партія зважилася на останню передвиборчу витівку – масштабну ходу вулицями Ужгорода, мітинг під прапорами «ОПЗЖ» та лозунгами «Збережи ФОП», які планують провести 19 жовтня. Очевидно, що медведчуківцям плювати на карантинні обмеження масових заходів і здоров’я громадян, яких вони хочуть зігнати на мітинг, їх не обходить. Тут виникає питання до правоохоронців і місцевої влади: чи дозволять вони масове поширення коронавірусу під прапорами «ОПЗЖ»?

Бажаєте своєчасно отримувати інформацію про нові статті сайту – підписуйтесь на наш Телеграм-каналhttps://t.me/ungvar_uz.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.