Європейський Союз, попри ухвалення 21-го пакету санкцій проти Росії 23 липня 2026 року, знову залишив поза обмеженнями ядерну енергетику агресора. Ця прогалина, яка дозволяє «Росатому» зберігати значний вплив на європейському ринку, пояснюється глибокою залежністю ЄС від російських технологій та палива, а також ключовою роллю європейських компаній, таких як французька Framatome.
Зокрема, завод Framatome у німецькому Лінгені є критично важливим для забезпечення паливом реакторів ВВЕР-440. Хоча компанія розраховує виготовити власні дослідні збірки не раніше 2028 року, а регулярні поставки – з початку 2030-х, зобов’язання перед Словаччиною та Угорщиною щодо поставок палива з 2027 року можуть бути виконані лише за рахунок збірок за російською ліцензією, вироблених у Лінгені. За словами ядерного експерта Дмитрія Горчакова, без цього майданчика ЄС довелося б або звернутися до американської Westinghouse, або продовжувати пряму співпрацю з «Росатомом».
Європейський Союз виділив 10 мільйонів євро на проєкт SAVE (Safe and Alternative VVER European Fuel) для розробки «стовідсотково суверенного» європейського палива для реакторів ВВЕР-440. Єврокомісія очікувала, що альтернативні поставки стануть доступними до 2027 року. Однак навіть після появи нового палива процес переходу буде повільним через особливості заміни активної зони реакторів. Це створює ризик того, що «перехідна» модель у Лінгені, де виробляється надійне, хоч і ліцензоване Росією, паливо, може стати постійною.
Основними причинами відсутності санкцій проти ядерного сектору РФ є:
* Енергетична залежність: 19 атомних реакторів типу ВВЕР у Болгарії, Чехії, Фінляндії, Угорщині та Словаччині значною мірою залежать від російського ядерного палива, а також послуг з його обслуговування та вивезення відходів.
* Відсутність миттєвих альтернатив для критичних послуг.
* Виробництво на заводі Framatome в Лінгені, хоч і європейське, базується на російській ліцензії, що ускладнює повне відмежування.
* Різна політична воля та фінансові інтереси країн-членів ЄС.
Попри пропозиції Єврокомісії 2025 року щодо дорожньої карти поступової відмови від російських енергоносіїв, обмеження у ядерній сфері залишаються лише політичними намірами, на відміну від газових. Це дозволяє німецьким міністрам публічно критикувати партнерство з дочірньою компанією «Росатому» TVEL, одночасно підписуючи дозволи на виробництво.
Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, усі п’ять європейських держав, які експлуатують ВВЕР реактори, розпочали пошук альтернатив російському постачальнику TVEL, проте рухаються до цієї мети з різною швидкістю, що підкреслює складність відмови від російського ядерного впливу.
