На сьогодні в Україні діє низка законодавчих обмежень, спрямованих на захист суспільної моралі, національної безпеки та прав людини у сфері книговидання. За зберігання чи розповсюдження окремих видань передбачені штрафи й навіть ув’язнення.
Зокрема, відповідно до ст. 28 Закону України «Про видавничу справу» забороняється виготовляти та розповсюджувати видання, що:
- пропагують культ насильства і жорстокості;
- розпалюють міжетнічну, расову чи релігійну ворожнечу;
- містять заклики до війни чи зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;
- посягають на права і свободи людини.
Також, відповідно до ст.300 Кримінального кодексу України, злочином визнається:
- ввезення в Україну творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію;
- їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з метою збуту;
- розповсюдження таких творів;
- а також примушування до участі у їх створенні.
Заборона на певні видання – це не цензура, а захід національної безпеки. В умовах повномасштабного вторгнення росії в нашу державу такі книги часто використовуються ворогом як інформаційна зброя для розпалювання ненависті, підриву довіри між громадянами та поширення антиукраїнських наративів.
Які книги заборонені в Україні?
Державний комітет телебачення і радіомовлення України формує перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. До Переліку заборонених видань вже внесено 267 видань.
Найбільше кримінальних справ за розповсюдження забороненої літератури в Україні пов’язано з книгою Володимира Істархова «Удар русских богов».
Вказане зумовлено її широким поширенням – лише в Харкові книга видавалася 4 рази: в 1999, 2000, 2001, 2007 роках. Також проведеною в квітні 2021 року експертизою було підтверджено, що книга містить заклики до ненависті проти євреїв, християн, слов’ян, пропагує неоязичництво та нацизм. Вже в липні того ж року цю книгу було включено Держкомтелебачення та радіомовлення до Переліку заборонених видань.
Судові справи стосовно фактів розповсюдження даного «твору» фіксувалися в різних регіонах України з 2013 по 2025 роки. В ряді українських міст (Полтава, Харків Хмельницький та інші) в судах розглядалися випадки зберігання, перевезення чи збуту цього видання. Кількість справ перевищує десятки, оскільки книга активно розповсюджувалася через ринки та інтернет-магазини.
Книга «Моя боротьба» («Mein kampf») написана Адольфом Гітлером – класичний твір націонал-соціалістичної ідеології, заборонений у багатьох країнах світу. Ця книга також фігурує в кримінальних справах, але рідше.
Суди в Україні розглядали її разом із «Удар русских богов» у 2013–2021 роках. Проте через меншу популярність і обмеженіший обіг (здебільшого харківське видання 2003 року) кількість справ була меншою.
Також в судових справах згадувалися книги все того ж Володимира Істрахова «Божий народ» та «Кобр. Шифр Мертвая вода». Ці видання пропагандують расизм, тероризм, сепаратизм.
Санкції за розповсюдження забороненої літератури
За розповсюдження, зберігання чи перевезення заборонених книг українські суди застосовують різні покарання. Найбільш поширене — штраф у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить приблизно 1700–17 000 грн. Розмір штрафу залежить від конкретних обставин справи та масштабів поширення видання.
Іншим видом санкцій є позбавлення волі до трьох років, хоча здебільшого суди призначають умовне покарання з випробувальним терміном 1–2 роки. Крім цього, можуть застосовуватися додаткові заходи: конфіскація книг та заборона займатися книжковою торгівлею на строк до двох років.
У 2023 році президент України Володимир Зеленський підписав закон, що забороняє ввезення книг із росії та білорусі. Цей крок підкреслює важливість захисту національної інформаційної сфери та обмеження розповсюдження видань, які можуть мати деструктивний вплив на суспільство.
Таким чином, національне законодавство і практика судів спрямовані на комплексний захист суспільства від поширення ідей насильства, дискримінації та підриву громадського порядку.
