Більшість громадян у 15 європейських країнах прихильно налаштовані до України. Згідно з дослідженням ECFR, у середньому 29% опитаних вважають Україну союзником, а ще 32% — необхідним стратегічним партнером, з яким Європа має співпрацювати. Загалом європейці оцінюють Україну навіть позитивніше, ніж США. Винятком стали лише Польща та Угорщина, де двосторонні відносини є складнішими: у Польщі союзником Україну вважають 24%, а партнером — 34%; в Угорщині ці показники становлять 15% та 28% відповідно. Опитування проводилося в Австрії, Болгарії, Данії, Естонії, Франції, Німеччині, Угорщині, Італії, Нідерландах, Польщі, Португалії, Іспанії, Швеції, Швейцарії та Великій Британії.
Попри таке позитивне ставлення, європейське суспільство не готове брати на себе військові зобов’язання перед Києвом. Респонденти переважно виступають проти відправки миротворчих військ в Україну після завершення війни. Цю думку поділяє більшість опитаних у Німеччині, Франції та Польщі — трьох ключових оборонних державах ЄС. Дослідження на замовлення Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) провели компанії YouGov, Mandate Research та Turu-uuringute у травні 2026 року.
Окрім цього, наразі немає суспільної згоди щодо членства України в ЄС “у нинішніх умовах”, зокрема й серед її найближчих сусідів. Водночас європейці не відкидають розширення блоку загалом — наприклад, ідея повернення Великої Британії до ЄС має значну підтримку.
Інтеграція нових членів зі сходу викликає найбільший опір в Австрії, Болгарії та Угорщині. В Естонії, Франції, Німеччині та Польщі думки громадян розділилися майже навпіл. Натомість у Нідерландах, які традиційно скептично ставляться до розширення ЄС, населення з мінімальною перевагою схиляється до підтримки євроінтеграції східних сусідів. Проте у багатьох країнах значна частина виборців досі не визначилася з остаточною позицією, що залишає простір для зміни суспільних настроїв.
Ці результати підтверджують обмеженість двох ключових сценаріїв, на які зараз спираються лідери ЄС щодо України: швидке розширення та повоєнна миротворча місія. Обидва варіанти наразі не мають масової підтримки у Європі. На цьому тлі занепокоєння викликає активність європейських популістів, які просувають антиукраїнську риторику. Зокрема, Віктор Орбан побудував свою невдалу передвиборчу кампанію за збереження посади прем’єра Угорщини саме на цих наративах. Опитування свідчить, що електорат ультраправих партій — Австрійської партії свободи, “Альтернативи для Німеччини”, двох радикальних сил у Польщі та керівної популістської партії “Прогресивна Болгарія” — схильний сприймати Україну переважно як “конкурента” чи навіть “супротивника”.
