На Закарпатті протягом кількох днів активно обговорюється «русинське питання», давня місцева тема, яка раптово вийшла на перший план, викликавши низку конспірологічних теорій.
Хвиля дискусій розпочалася після виступу закарпатської блогерки Габріелли Дерепи на 18-му Форумі ООН з питань меншин у Женеві. Дерепа, яка позиціонує себе як «історик та правозахисниця» і веде відеоблог «Історія Закарпаття по-закарпатськи», у своїй промові поєднала регіональні чутливі теми, такі як економіка, релокація бізнесу, екологія Карпат та розвиток гірських регіонів, з питаннями русинства та прав русинів.
Вона закликала до «офіційного визнання карпаторусинської меншини в Україні» та «кооперації русинських громадських організацій та державних інституцій». Відеозапис її виступу швидко набрав популярність у мережі. Після цього Габріелла Дерепа записала нове відео, де наголосила, що «не є сепаратисткою, не має жодних зв’язків з росією, а всі озвучені нею вимоги відповідають Конституції України та міжнародному праву».
Журналісти Varosh звернулися за роз’ясненнями до першого заступника голови Закарпатської облради, місцевого політолога та голови Народної ради русинів Закарпаття.
Російський слід на Закарпатті – як РФ дестабілізує ситуацію в регіоні
«Останні роки немає жодних звернень від русинських організацій»
Перший заступник голови Закарпатської облради Андрій Шекета зазначає, що з позиції облради він «давно не бачить жодних документів, які б свідчили про активну діяльність русинських організацій, товариств чи громадських об’єднань». Він не пригадує, щоб в останні роки, під час повномасштабного вторгнення, надходили такі листи чи звернення.
Шекета назвав тему русинства «вічною» на Закарпатті, але наголосив, що потрібно розрізняти «політичне русинство». За його словами, «всі притомні люди розуміють, що русин — це етнонім українця років 200-300 років тому», який існував не лише на Закарпатті, але й на Галичині та Наддніпрянщині. Він пояснює, що на Закарпатті цей термін довше зберігався, оскільки місцеве населення протиставляло себе угорцям.
«Я можу казати про себе, що я русин-українець, бо для мене це тотожні поняття. Коли хтось хоче виводити окремішність — не дуже розумію для чого це, як випускник істфаку», — зауважив Шекета. Він вважає, що якщо русини на Закарпатті вважаються етнічною меншиною, виникає питання про те, хто тоді є більшістю. Для Шекети факт існування русинства як меншини в інших країнах (Словаччині, Сербії) є зрозумілим, але «на Закарпатті русини точно не мають бути меншиною — бо це місцеве населення, яке автохтонне на цій території».
Щодо згадуваних у соцмережах «утисків русинів», Шекета наголосив: «У нас немає утисків жодної національної спільноти. Тому це початково політична придумана історія». Він підсумував, що «на рівні області на Закарпатті ніхто не піднімає ніяких русинських питань, у нас немає ніяких звернень, петицій чи чогось іншого стосовно русинів Закарпаття».
Рада русинів Закарпаття відклала всі питання до завершення війни
Голова Народної ради русинів Закарпаття Євген Жупан заявив, що не знає, кого представляє блогерка Габріелла Дерепа, і її заяви «не відображають позицію Народної ради русинів Закарпаття». Він нагадав, що ще на початку повномасштабної війни Рада русинів Закарпаття виступила із заявою на Федералістській раді європейських національностей, чітко засудивши російську агресію та заявивши, що «всі питання щодо русинів на Закарпатті будемо вирішувати після війни відповідно до законів та Конституції України на шляху її руху в ЄС».
«Вважаємо, що питання русинів на рівні України має вирішуватися спокійно в правовому полі у мирний час, а не під час повномасштабної війни, коли воно може бути використаним ворогом», — підкреслив Жупан. Він додав, що організація продовжує культурну діяльність, а піднімати це питання зараз є недоцільним, оскільки це може «підігрівати настрої, котрі будуть на руку нашим ворогам».
Росіяни використовують «русинське питання» на Закарпатті для створення напруги та ворожнечі
Політолог, доцент Ужгородського нацуніверситету Михайло Шелемба вказує, що ситуація з русинським питанням виникла у час, коли можливе укладення угоди про припинення війни, і навколо цього «будуть підніматися всі потрібні росіянам питання. І русинське зокрема». Він прогнозує, що Володимир Путін використовуватиме цю тему в гібридній війні, щоб показати «не тільки на Донбасі є “утиски” російськомовного населення, а й на Закарпатті є утиски меншин, угорської (про яку вони частіше говорять) та русинської».
«Ця карта давно не піднімалася, але буде підніматися і використовуватися ще не раз», — застерігає Шелемба. Він зауважує, що «русинське питання останні роки завжди піднімається саме за межами України: в самій РФ, в Чехії чи зараз у Швейцарії».
За словами політолога, нинішня ситуація виглядає так, що «росіяни підхопили ті соціальні проблеми, які є на Закарпатті через повномасштабну війну». Серед цих проблем він назвав зміни в економіці через релокований бізнес, зміни в структурі населення через переселенців, а також незадоволення забудовою Карпат. Шелемба вважає, що ці питання «підіймаються ззовні для того, аби підігрівати тут напругу в регіоні та розводити ворожнечу». Він підкреслив, що «на Закарпатті росіяни використовуватимуть не тільки “угорське питання”, а й русинське також», і до цього «треба бути готовими».
Авторка: Тетяна Когутич.
