Часті спроби Орбана підривати зусилля ЄС щодо колективних дій — викликали роздратування та обурення Європейської комісії. Його блокування масштабного кредиту ЄС для України та стратегія затягування, а іноді й заперечення санкцій проти Росії залишали Євросоюз безсилим і роз’єднаним, зазначають кореспонденти The Guardian.
Мадяр пообіцяв відновити напружені відносини країни з ЄС і врахувати багато його застережень. У своїй промові він зайняв примирливу позицію, заявивши, що хоча ЄС є “складною, бюрократичною, орієнтованою на компроміси” організацією, він вважає, що компроміси можливі.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Лєян відкрито висловила полегшення від результатів виборів і надії на відновлення відносин з Угорщиною у дописі на X.
Попередник Мадяра не приховував своєї близькості до Москви. Орбан не лише продовжував закуповувати російські нафту й газ — а також зустрічався з російським лідером Владіміром Путіним після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну — він також блокував критично важливий кредит ЄС для України на 90 млрд євро, призначений для термінової військової допомоги та підтримки уряду.
Останні повідомлення ЗМІ також свідчать, що Будапешт передавав конфіденційну інформацію ЄС Кремлю, що викликало ще більше обурення в Євросоюзі.
Хоча Мадяр у своїй промові назвав Москву “ризиком для безпеки” Європи та заявив, що сказав би Путіну “було б добре припинити вбивства після чотирьох років”, якщо б той зателефонував, деякі його позиції щодо Росії та України не надто відрізняються від орбанівських.
Він висловив сподівання, що російська агресія незабаром завершиться, щоб можна було скасувати санкції проти Росії, додавши: “Ми є сусідами Росії, і Європі не вигідно купувати сировину за вищими цінами, бо це руйнує нашу конкурентоспроможність”.
Хоча Мадяр заявив, що його уряд не підтримуватиме швидкий вступ України до ЄС, він водночас дав зрозуміти, що не заперечує проти кредитної угоди ЄС на 90 млрд євро для Києва, що дає надію на можливе розблокування цих коштів. Водночас він наголосив на необхідності винятку, який звільняє Угорщину від участі у фінансуванні позики, пояснивши це “дуже складним фінансовим становищем країни”.
