Держкіно опинилося в епіцентрі суперечок щодо класифікації польського фільму «Санаторій Горького», що розповідає про Катинську трагедію. Стрічку було віднесено до категорії, призначеної для фільмів про українську історію та героїв, а також надано статус «національного» фільму, що викликало занепокоєння експертів.
Основна дискусія розгорілася навколо тематичного напряму, запровадженого Держкіно у 2024 році для фільмів, які висвітлюють історію України та її державотворення. Хоча «Санаторій Горького» був заявлений у підкатегорії міноритарної міжнародної копродукції цього напряму, критики зазначають, що сюжет фільму є виключно польською історією про польських офіцерів, радянський полон і події напередодні Катинської трагедії, без вираженої української історичної лінії чи героя.
Під час першого етапу оцінювання двоє із семи експертів зауважили, що фільм не відповідає заявленому напряму, вказуючи на відсутність зв’язку з українськими історичними постатями або неактуальність теми для сучасного українського суспільства. Водночас інші фахівці підтримали проєкт, наголошуючи, що джерело загрози у фільмі — радянська Росія — є спільним для України та Польщі, адже вона знищувала польську еліту тими ж методами, якими сучасна Росія намагається знищити українську суб’єктність.
Незважаючи на розбіжності в оцінках, фільм посів перше місце у своїй категорії та отримав високі бали, а також прогноз статусу «визначної віхи» польського та світового кіно.
Однак, як зазначає автор, управлінська дилема залишається: зарахування будь-якої розповіді про злочини Радянського Союзу до історії України може розмити тематичні критерії конкурсів. Він пропонує створити окремий напрям для міжнародних історичних копродукцій про тоталітаризм, спільну пам’ять або російський імперіалізм, замість «штучного втискання» польської історії в українську категорію.
Інше питання стосується статусу «національного ігрового повнометражного фільму», присвоєного стрічці. Автор звертає увагу, що фільм, знятий у Польщі, польською мовою та про польську історію, отримав такий статус. Це пояснюється механізмом міжнародної копродукції: згідно з Європейською конвенцією, офіційні копродукції можуть користуватися перевагами національного кіно в кожній із країн-партнерів, що дозволяє стрічці мати цей статус попри іноземні локації та сюжет.
