Нещодавнє соціологічне опитування показало, що переважна більшість українців розглядає промисловість як фундамент економічного зростання, добробуту громадян та критично важливий елемент національної безпеки. Зокрема, 81% респондентів погоджуються, що високий рівень життя в економічно розвинених країнах забезпечується саме потужним розвитком промисловості. Високу роль опитані також відводять добувній (78%) та аграрному секторам (71%).
На думку 41% респондентів, аграрний сектор і велика промисловість є головними донорами бюджету, а також основними експортними галузями країни (54% та 39% відповідно).
Переважна більшість українців (80%) переконана, що велика промисловість здатна забезпечити добробут громадян, а понад 84% вірять, що її розвиток матиме значний вплив на економічне відновлення країни.
Особливо підкреслюється роль промисловості у сфері безпеки: 80% опитаних визначили її як критично важливу для обороноздатності держави.
Українці позитивно оцінили вплив переробної (83%) та добувної (82%) промисловості на економіку. Більшість (81%) підтримує ідею створення державних програм розвитку промислових підприємств. Понад 80% опитаних також виступають за зниження податкового навантаження на бізнес як інструмент стимулювання інвестицій та економічного зростання. При цьому значна частка респондентів вважає, що інвестиції у виробництво приносять користь не лише бізнесу, а й державі та суспільству через створення робочих місць, розвиток регіонів і наповнення бюджету.
Нагадаємо, до повномасштабного вторгнення важка промисловість України формувала 24,8% ВВП (200 млрд дол.) і генерувала понад 40 млрд дол. валютної виручки щороку. Після 2022 року промисловий сектор просів на 37%, економіка — майже на 30%, а частка індустрії у ВВП знизилась до 19%.
Раніше в Українському інституті майбутнього прогнозували, що у разі збереження поточної промислової політики вже до 2035 року економіка України сукупно втратить 260—300 млрд дол. ВВП, експорту та податкових надходжень. Це еквівалентно приблизно 75—80 млн дол. втрат щодня, або близько 3 млн дол. щогодини, а також може призвести до втрати понад 800 тис. робочих місць, поглиблюючи демографічну та економічну кризу.
