Посли Європейського Союзу зіткнулися з протидією Греції під час спроби ухвалити 21-й пакет санкцій проти Росії. Нові обмеження, спрямовані на російський банківський сектор з метою посилення тиску на фінансову систему Москви, були заблоковані Афінами.
Ключовою перешкодою стали вимоги Греції щодо пом’якшення вже узгоджених обмежень на постачання російського скрапленого природного газу (СПГ). Із 1 січня Євросоюз планує запровадити заборону на імпорт російського СПГ, а також заборонити компаніям з ЄС надавати послуги російським терміналам, контрольний пакет яких належить російським структурам.
Грецька сторона аргументує, що заборона на перевалку російського СПГ до третіх країн лише перемістить частину ринку за межі Європи, не зменшивши доходів Росії. Грецькі компанії, що домінують на європейському ринку суден для транспортування СПГ і є одними з найбільших у світі, побоюються втрати своєї частки.
Раніше дипломати ЄС сподівалися, що після відходу угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, який часто гальмував подібні рішення, погодження допомоги Україні та нових санкцій проти Росії стане легшим. Проте у блоці виникли нові суперечності.
Європейська комісія прагне закрити лазівки для обходу санкцій та посилити тиск на енергетичні доходи Москви. Однією з компаній, чиї інтереси можуть постраждати, є грецька судноплавна компанія Dynagas. Вона працює на ринку СПГ та володіє спеціалізованими танкерами льодового класу, призначеними для обслуговування російського проєкту Yamal LNG в Арктиці.
Проєкт Yamal LNG, контрольний пакет якого належить російській Novatek (а частку також має французька TotalEnergies), є важливим експортером газу. За даними, у першій половині 2026 року Євросоюз імпортував майже весь обсяг СПГ, вироблений у межах цього проєкту.
У Dynagas стверджують, що санкції можуть витіснити західні компанії з цього сегмента ринку. Компанія також висловлює сумніви щодо значності доходів, які Yamal LNG приносить Росії, та попереджає, що відмова європейських операторів від довгострокових контрактів не зупинить торгівлю, а може призвести до передачі стратегічних арктичних активів та технологічного досвіду операторам з країн поза Заходом.
