Станом на 2026 рік майже третина студентів на кожному з факультетів Ужгородського національного університету (УжНУ) активно займається науковою діяльністю. Науковий потенціал закладу охоплює десятки державних та міжнародних ініціатив, а також дослідження, що фінансуються приватним бізнесом і місцевими громадами. Серед ключових напрямів роботи — відновлювана енергетика, екологія та розвиток територіальних громад. Водночас університет активно посилює фінансову та організаційну підтримку молодих дослідників, зокрема через надбавки та міжнародні стажування, а також переорієнтовує свої програми на STEM-дисципліни та технологічний сектор відповідно до потреб Закарпатського регіону.
Зацікавленість як перший крок у науку
Зараз науковий штат УжНУ налічує 39 постійних працівників, 19 сумісників та 73 фахівці, які працюють за договорами цивільно-правового характеру. В університеті навчаються 868 аспірантів та 45 докторантів. Лише до 4 червня 2026 року в стінах вишу було успішно захищено 32 дисертації, ще 17 процедур захисту вже розпочато, а близько 60 перебувають на стадії підготовки документів.
Проректор з наукової роботи УжНУ, доктор медичних наук, професор Іван Миронюк розповів про перспективи наукової кар’єри в Україні та поділився власним досвідом. За його словами, сам він прийшов у науку завдяки звичайній лікарській цікавості, коли після закінчення медичного факультету та інтернатури працював дерматологом і прагнув глибше зрозуміти логіку призначення тих чи інших препаратів. В епоху без інтернету йому доводилося шукати відповіді у книгах, що й заклало основу для майбутніх самостійних досліджень.
Говорячи про сучасне покоління, професор зазначає, що молодь сьогодні орієнтована на швидкі практичні та фінансові результати. Проте за останні два роки ситуація змінюється завдяки зусиллям Міністерства освіти і науки України, яке запровадило нову систему наукової атестації, базове фінансування та надбавки до заробітних плат для дослідників.
Перспективи проєктної аспірантури
Одним із важливих інноваційних кроків стало впровадження пілотного проєкту «проєктної аспірантури» для STEM-спеціальностей (інженерія, фізика, хімія тощо). У межах цієї ініціативи аспіранти отримують не просто стипендію, а повноцінну заробітну плату за проведення реальних досліджень, що також передбачає оплату праці їхніх керівників. Наразі в університеті вже сформувалася група успішних молодих науковців, чиї доходи інколи перевищують заробітну плату досвідчених професорів чи деканів. Крім того, в Україні триває обговорення впровадження програм постдокторантури для подальшої підтримки молодих учених.
Студентські товариства та наукова екосистема
Іван Миронюк наголошує, що університетська освіта неможлива без дослідницької складової. В УжНУ повністю відновили роботу студентські наукові товариства на всіх факультетах. Вони організовують конференції, круглі столи та активно співпрацюють з іншими провідними закладами вищої освіти, зокрема з Львівським національним унiверситетом. Також масштабувала свою діяльність Рада молодих вчених (дослідники до 35–40 років), яка залучає до спільних проєктів колег із Великої Британії, Німеччини та Польщі.
Співпраця з бізнесом та громадами
УжНУ прагне отримати статус дослідницького університету. На зламі 2025–2026 років виш пройшов державну атестацію за чотирма напрямами: природничо-математичний отримав найвищу категорію «А», біомедичний атестований на національному рівні, а суспільний та інженерно-технологічний — на регіональному.
Держава високо оцінила здобутки університету, виділивши на розвиток його наукової бази у 2026 році рекордні 30 мільйонів гривень. Крім того, вчені УжНУ активно виконують замовлення від приватного сектору та громад. Зокрема, йдеться про розробки в галузі альтернативної енергетики, екологічні експертизи, створення стратегій розвитку громад, а також розробку нових хімічних компонентів і матеріалів для промисловості. Велику роль відіграють міжнародні договори астрономів та біохіміків, які досліджують мікробіом.
Вплив війни та нові виклики
Повномасштабне вторгнення спочатку поставило на паузу цивільні дослідження УжНУ, оскільки заклад раніше не спеціалізувався на оборонних технологіях. Проте згодом прийшло розуміння, що виживання країни залежить від високих технологій, що стимулювало зростання інвестицій в інновації.
Водночас у 2025 році спостерігалося певне зменшення кількості вступників до аспірантури через посилення вимог до іспитів (ЄВІ та ЄФВВ з прохідним бар’єром у 150 балів). Наразі свої роботи захищають переважно ті, хто вступив у період масового набору 2022 року.
Сервісна підтримка науковців в УжНУ
Для полегшення роботи дослідників в університеті створили спеціальну сервісну службу. Вона допомагає вченим проходити весь шлях від ідеї до комерціалізації: шукає міжнародних партнерів, допомагає оформити грантові заявки (у 2025 році було подано понад 20 проєктів на конкурси Єврокомісії), веде переговори та бере на себе весь фінансовий і бухгалтерський супровід у разі перемоги.
Майбутнє науки на Закарпатті
Закарпаття зазнає суттєвих змін через релокацію високотехнологічних підприємств. УжНУ, який наразі перебуває в процесі об’єднання з Мукачівським державним університетом, планує протягом наступних 5–10 років суттєво переорієнтувати свої наукові дослідження. Головний фокус буде зміщено на STEM-дисципліни, інженерію, фізику та хімію, щоб повністю задовольнити потреби оновленого регіонального ринку праці та виробництва.
