Для росії питання збереження Києво-Печерської Лаври в якості свого основного центру впливу та осередку поширення ідей «русскогомиру» стає на перше місце.
І як росію без путіна, в колах УПЦ МП вже ніхто не може собі уявити Лавру без митрополита Павла (Лебідя), якого в народі називають «Паша Мерседес».
За останні 30 років він був незмінною фігурою в Лаврі, чимало російських делегацій на чолі з послами, політиками, церковними лідерами. Та що гріха таїти, більшість колишніх президентів України, політиків, міністрів, прокурорів та суддів бували в нього у гостях.
Тому, після його затримання правоохоронцями,питання ухилення ним від відповідальності за скоєні злочини стало для керівництва УПЦ номером один. По-перше, потрібно ж якось відбілити репутацію церкви, в якій Павло займає не останнє місце, а по-друге, представники митрополії розуміють, що черга може дійти й до них.
Та й захист представника московського патріархату, як і всього, що пов’язане з росією, для нього – діло святе і не нове.
Підтвердженням цьому є його цинічний виступ 4 травня цього року напередодні судового засіданнястосовно закарпатського сепаратиста і члена московського патріархату Дмитра Сидора. Людину, яка у 2008 році намагалася створити на Закарпатті сепаратистське утворення «Республіка підкарпатська Русь», а представників інших релігій та конфесій публічно принижує та обзиває, Олексій Фазекош назвав «патріотом України і Закарпаття».
Проте, для Олексія Фазекоша недостатньо просто захищати Павла в суді.
Серед священників Мукачівської єпархії УПЦ шириться інформація, що для того аби підживити інформаційний фон надуманою проблемою утисків в Україні прихильників московського патріархату, і представити себе в якості нового борця з цією дискримінацією, Олексій Фазекош організує приїзд до Києво-Печерської Лаври із Закарпаття групизамовних журналістів та священників, які мають зняти черговий замовний репортаж про порушення прав УПЦ та взяти інтерв’ю у «найбільшого мученика сьогодення» митрополита Павла.
Що ж, успіхів їм і розуміння, що все в цьому світі рано чи пізно стає відомим. І тоді прийдеться якщо не перед судом, то точно перед своїми сусідами, що втратили на війні проти росіїнайдорожчих людей, виправдати свої дії на підтримку агресора.
