“В Тячеві від COVID-19 помер чоловік” – фейк!

фейк

Тема коронавірусу COVID-19, зараз обіймає перше місце в новинах України та світу. Одночасно ширяться панічні чутки на сплановані фейки, кількість жертв інтернет-брехні в Україні стрімко росте, адже цим займаються цілі команди спеціалістів.

Винаходити велосипед організатори коронавірусної інформ-істерії не стали. Фейки вкидуються за класичною схемою. Спершу пишеться новина на сайті-“одноденці”. Головне в ній – промовистий заголовок.  Текст може повністю не відповідати заголовку, або давати посилання на таке “супер-надійне” джерело як анонімний телеграм-канал з назвою, схожою на назву якогось більш-менш відомого ЗМІ (наприклад – One News Украина), який в свою чергу відсилає на інший телеграм-канал, і так до нескінченності. Утім, люди на це ведуться: левова частка читачів прогляне лише заголовок, і то репостнутий у соцмережах, і цього буде достатньо для паніки.

Упершу чергу підозри падають на Росію. Зрештою, до гібридних атак з боку росіян Україні не звикати. Зовсім виключати роль росіян тут не можна, але повністю вішати на них провину все ж таки не варто. Адже, дуже часто в таких випадках включаються “корисні ідіоти”. “Складнощі полягають в тому, що відрізнити якісно створений фейковий акаунт від реального дуже складно – боти самі постять собі всілякі штуки, скидають картинки, вступають в групи та френдяться. Відповідно, відрізнити якогось наляканого панікою справжнього Івана, який перепощує всіляку пургу просто так, і якогось “Ивана з ФСБ”, який свідомо сіє паніку, дуже важко. Тому далеко не завжди те, в чому ми звинувачуємо росіян роблять саме вони, а не місцеві дурники чи внутрішні гравці.

Так, сьогодні в фейсбук групі «Тячівська правда» поширили фейк про померлого в Тячівській лікарні хворого на COVID-19, Вподальшому новину з «радістю» поширили кілька десятків неврівноважених користувачів мережі, чим посилили вже існуючи панічні настрої.

Є сподівання, що органи поліції відреагують на це і поширювачі чуток будуть притягнуті до відповідальності.

Зокрема, правоохоронці притягуватимуть громадян до відповідальності за неправдиві чутки. Зокрема, за розповсюдження в інтернет-мережі неправдивої інформації про пандемію коронавірусу. Санкція статті 173 п.1 КУАП (поширення неправдивих чуток) передбачає штраф від 10 до 15 неоподаткованих мінімумів або виправні роботи один місяць з відрахуванням 20% заробітку.

Отже, головне під час карантину, перевіряти всю інформацію в офіційних джерелах. Зокрема, на сторінках Всесвітньої організації здоров’я, МОЗУ та Центру громадського здоров’я.

Про інші коронавірусні фейкі читайте тут і тут, “поради” про профілактику COVID-19, а також матеріал про інформаційну агресію.